Лозаннское движение

На?а адреса:

вул. Гамарника, 57,
Пуща-Водиця, м. Київ

По?това адреса:
а/с 8, м. Київ, 04075

тел./факс:

(044) 431-90-77

Пи?іть нам!
Карта проїзду


Locations of visitors to this page
Головна » Ресурси » Слово проповідника

ЦЕРКВА ОСТАННІХ ДНІВ – відображення Церкви пер?их Християн.

«…переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім». Об’явлення 2:7

П'ятидесятниця – це не щось надумане і придумане, але це жива реальність, час народження Церкви, і творення її будови Духом Святим.

Завдання Духа Святого полягало в тому, щоб знайти і надихнути тих посланників і учнів, які б представляли Христову Церкву не сухою декларацією, але благодаттю і силою, яку вони пережили в своєму житті, проявляючи не себе, але Того, Хто послав їх, та?уючи велику перемогу над злом і гріхом.

Пер?ий плід П'ятидесятниці (Дії 2:42-47):

«І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах». Народилася справжня Церква, яку можна охарактеризувати наступними ознаками:

1. Вони перебували разом.

Слово «перебувати» використовується на позначення тривалого процесу. Вони вчилися.

Навчання, в на?ому розумінні, асоціюється з академічним корпусом, викладачами, парами, заліками, балами. Апостольське ж учення, на мій погляд, дещо ін?е. Окрім набуття знань, воно припускає впровадження їх в своє життя, заохочення ін?их, що живуть поряд з тобою, чинити так само. У цьому і прихована запорука успіху в учнівстві.

Суть Апостольського вчення полягає в передачі думок і бажань самого Христа. Воно просте, доступне і переконливе. Як важливо, щоб нам самим не бути слухачами забудькуватими, але утілювати Слово в життя і практикувати Його. Без практики не буває хоро?ого фахівця.

«Вони перебували» – означає те, що вони були в дорозі. Церква Христова - в дорозі, в русі, а не в застої. Апостол Павло закликає церкву, «забуваючи те, що позаду, і спі?ити до того, що поперед».

Іноді віруючі живуть спогадами переживань минулого, тим, що відбувалося п'ять, десять років тому. Але погляд, направлений назад, а не вперед, приховує в собі чималу небезпеку. Дійсна Церква знаходиться в русі вперед.

Так, дійсно, з часом багато що змінюється, але це не хаотичний відступ від одного і вступ до ін?ого. Це певне ограновування, це життя у вічного Джерела, а не життя в каламутній воді.

Апостол Павло, передбачаючи, що Церква в дорозі ?укатиме нових рі?ень і нових пригод, застерігає нас від захоплення новими ученнями. На Істинному ?ляху немає помилок і перехресть відчуттів, і це означає, що церква знаходиться на ?ляху до вічного Джерела, до розуміння пізнання Того, в Кого ми увірували.

2. Церква була братерством спільності і єдності.

В Ізраїлі вже давно не було таких відносин. З тих пір, як народ Божий втратив подібне явище, релігійна ієрархія заволоділа суспільством Ізраїлю. І коли Дух Святий торкнувся людей, трапилося щось нез'ясовне – їх ду?і сповнила внутрі?ня близькість.

Зверніть увагу на слова: «братерство», «брат», «сестра». Всі вони вказують на наявність сімейних зв’язків спорідненості, а не культуру або національність. Братолюбство нехай перебуває серед вас. «Любіть один одного братньою любов'ю… любов нехай буде нелицемірна» (До римлян 12:10).

Це переживання, відчуття сімейного вогнища набагато вище за всі відносини - радіти з тими, хто радіє і плакати з тими, хто плаче. Прикро бачити проблеми, що виникають в спільнотах сьогодні, пов'язані з повноваженнями, правами і привілеями.

3. Церква (справжня) здатна радіти з тими, хто радіє, і плакати з тими, хто плаче.

Щоб стати друзями, потрібно поплакати разом. Зв’язки, що визначають спільність – загальне горе. Людині прості?е розділити з кимось скорботу, ніж радість.

А це можливо тільки тоді, коли вмирає самолюбність.

4. У Церкві, де є братерство, усуваються всі грані піднесення.

Прикладом відносин між багатими і бідними може служити приклад, коли новонавернений аристократ прий?ов до церкви. Один із служителів запропонував йому сісти поряд з його рабом. Аристократ змінився в обличчі, побачив?и поряд свого низького раба. Він був обурений тим, що йому запропонували сісти з рабом, та ще й ламати хліб разом. Коли ж він погодився сісти, наступним кроком було вітання один одного «цілуванням святих». Дух Святий об'єднав їх, і вони обійняли один одного, як брати.

5. Церква пер?их днів молилася. І молилася одноду?но.

Після пер?ого гоніння вони звер?или молитву, і місце поколивалося.

Ніяка обітниця в житті людини не відбудеться без молитви. Важливо навчитися чекати і зберігати в молитві віру. Багато хто в молитві чекає відчуттів. У чому полягає суть молитви? Відповідь може бути проста: щоб отримати те, що просимо. Ні, ми молимося Йому, тому що Він - Бог. Так давайте ж наповнимося благоговійним страхом. Грізне і Святе Ім'я Його!

Стародавні люди добре знали, що означає Цар! Пригадафмо виночерпія Неємію, який приходив до Царя! Бог є Цар! Він – вогонь, що пожирає. Пер?а Церква бачила Ананію і Сапфіру. Життя в благодаті, життя в благоговійному страху.

6. Церква – служіння для того, щоб віддати Богові те, що ми Йому принесли: свій час, свою подяку, своє поклоніння і всю славу.

Церква пер?их днів була радісною Церквою. Що рухало цими людьми?

Вони теж переживали немало труднощів і бідність. Що означає радість? У на?ому світі ілюзію радості і сміху створюють артисти, проте вони не здатні заповнити внутрі?ню порожнечу.

Грецьке слово «фортіс» - радість внутрі?ня. Дух Уті?итель – наповнює нас мужністю і силою.

7. Тим хто любить, і хто покликаний усе допомагає на добре.

Справжня Церква привертає людей. Мир пильно дивиться на Церкву останніх днів. Церква пер?их християн – зразок-оригінал. Церква останніх днів повинна стати копією оригіналу.

Для того, щоб ку?тувати від древа життя, необхідно відображати Церкву, народжену в день П'ятидесятниці.