Лозаннское движение

На?а адреса:

вул. Гамарника, 57,
Пуща-Водиця, м. Київ

По?това адреса:
а/с 8, м. Київ, 04075

тел./факс:

(044) 431-90-77

Пи?іть нам!
Карта проїзду


Locations of visitors to this page
Головна » Ресурси » Інтерв’ю » Дмитро А. Булах

Дмитро А. Булах, пастор церкви «Благодать», м. Київ:

 
п. Булах

Що, на ва?у думку, додає вам наснаги продовжувати свою роботу, не дивлячись на труднощі, що виникають в служінні?

Те, що дає сили рухаться вперед, не дивлячись та труднощі та перепони, що виникають на ?ляху пастора є розуміння мети – спасіння людських ду?, можливість дати людям ?анс, які ще не чули Євангелія отримати спасіння і змінити своє життя. Головний мій мотив, щоб на ниві Божій було якомога біль?е моїх друзів, знайомих і якомога мен?е грі?ників в пеклі.

Яким чином ви вирі?уєте питання взаємовідносин поколінь в церкві?

Ну пер? за все скажу, що неможливо догодити всім. У Бога є ланцюг підпорядкованості, згідно якого визначається рівень і міра відповідальності надана нам Богом. Це не залежить від вікової різниці. Так як чоботар ?иє взуття, кондитер випікає тістечка, церковне лідерство має визначати мету та напрям руху. І якщо ми в цьому процесі керуємось Біблійними законами, то це не спроба догодити людям, а Богу. І в церкві завжди будуть незадоволені. Скорі?е, це визначається духовним віком християн. В на?ій церкві біль?е 80 відсотків тих, хто прий?ов до Бога з вулиці. Грань поколінь стирається з-за того, що у нас є представники середнього покоління, котрі вже 15 років як прий?ли до Бога, і ті, яким вже сімдесят, а вони прий?ли до церкви вчора.

У нас немає тенденції до розбурхування питань, пов’язаних з віковим фактором. Якщо людина любить Бога, вона сприймає будь-яке прославлення. У нас э розуміння, що певна музика співвідноситься з певним поколінням людей і кожна церква формує стиль прославлення, виходячи з індивідуальності своєї церкви, враховуючи її характерні особливості. Прикладом може бути на?а лідерська команда, до складу якої входять ті, яким ще не виповнилось 25, як і ті, котрим уже біля 60. Головне в лідерській команді - це вірність Господу і справі. Це головний критерій, яким ми керуємось в своїй роботі.

Як впоровадиться кадрова політика (команда, адміністрація) церкви?

Кадрова політика в церкві визначається 11розділом Послання до Євреїв: «Будьте святі, як я святий». Без святості ніхто не побачить Господа. Я ставлю достатньо високі вимоги як до себе (в перву чергу!), так і до членів моєї команди. Ці вимоги свіввідносяться з тим, що на нас дивляться, як на представників Христа. Колись у мене був такий випадок, коли йдучи по церковному коридору я зустрів бабусю з внучкою, яка, побачив?и мене, сказала: «Бабусю, дивись, он іде Ісус». І пастор і його команда мають представляти собою Христа, відповідно, вони мають нести в собі якості притаманні Христу. Були випадки, коли людина, не дивлячись на її високі професійні якості не могла продовжувати бути частиною команди із-за невідповідності свого духовного рівня. Адже Бог не вибирає кваліфікованих, Він кваліфікує вибраних.

Як би ви охарактеризували взаємовідносини Ва?ої церкви та суспільства?

Одним з напрямків роботи на?ої церкви з пер?их днів її заснування була соціальна робота. Крім цього - служіння євангелізації, учнівства, поклоніння, спілкування, те про що говориться в Діях Апостолів в 2 розділі. Ми раді, що у нас є можливість взаємодіяти з суспільством саме добрими вчинками. Як сказав один із….. монахів: «Ми проповідуємо Христа, якщо потрібно, інколи словами». Саме на?і слова мають свідкувати суспільству, що ми – представники Бога. Ми служимо суспільству духовним чинником, але не цураємось того, щоб надати і матеральну допомогу.

Прикладом тому може служити тюремне служіння, в якому ми вже задіяні протягом 16 років. Це також і співпраця з дитячими будинками та приймальниками-розподільниками і навіть загальноосвітніми ?колами, яким ми допомагали і учбовими посібниками, і зо?итами. Ми також проповідуємо Слово Боже і в армійських підрозділах, і підопічним Служіння милосердя. Церква повинна впливати на суспільство, а не суспільство – на церкву. Але цей вплив має бути не словами, а справами.

Яким чином ви здійснюєте розвиток взаємовідносин з пасторами, церквами та
служіннями?

Христос-єдиний Господь. Всі ми є членами Божої родини. На зразок того, як в одній сім’ї всі діти різні, в Христі ми можемо мати порозуміння незалежно від на?их поглядів, сприйняття та самовираження. Всяка різниця покривається любов’ю. Якщо церква визнає триєдиність Христа, проповідує Христа розп’ятого, я не бачу перепон для взаєморозуміння і взаємоприняття.

Як Ви визначаєте значення освіти: як світської, так і християнської?

Людина, яка хоче досягнути чогось в житті, котре на на?их очах трансформувалось з індустрійного в інформаційне, має розвиватись академічно в обраній сфері. Коли ми говоримо про церкву, її взаємодію з суспільством, тимпаче. Освіта, постійне підвищення рівня знань – необхідність сьогодні, тому що суспільство не стоїть на місці, а постійно рухається вперед. І церква має йти в ногу з часом. Освіта дає можливість людині виконувати свої функції самим найкращим чином. Знання - це відправна точка досягнень людини. Я вірю в теологічну освіту і в те, що настане час, коли вона набуде статусу престижної, тому що вона дає надійний фундамент для будівництва.

Прикладом того може бути моя лідерська команда: четверо з пяти ключових лідерів здобувають нині теологічну освіту. Кожному часовому проміжку відповідають певні вимоги. І працівник духовної сфери повинен мати духовний фундамент, тільки в цьому випадку він може бути повноцінним членом єдиного організму – церкви. Бо ж церква-не є комерційна корпорація, а духовний організм, який функціонує від живлення Божим словом. Людина, яка причетна до відповідальності за духовний стан церкви і суспільства має мати належний рівень.

Які нагальні питання виникають в ва?ому служінні сьогодні?

Самим нагальним питанням в церкві є питання відносин. Кожна людина живе в своїй внутрі?ній парадигмі: подобається, не подобається. І коли їй все подобається, то немає і питань, але коли їй щось не подобається виникає антагонізм, котрий не дає їй можливості об’єктивно сприймати дійсність. Дуже часто ми забуваємо, що в церкві грі?ники, яких спас Бог, які спасені благодаттю. Відносини – один з ключових аспектів моєї пасторської праці.